Лікування за кордоном доступне учасникам бойових дій, військовослужбовцям та особам з інвалідністю внаслідок війни, яким через складне поранення чи наслідки контузії потрібне лікування або реабілітація, недоступні в Україні: вони можуть отримати направлення до іноземного медичного закладу за рахунок приймаючої держави. Пояснюємо, хто має право на таке направлення, яка нормативна база це регулює, які документи потрібні та як відбувається сам процес.
Коротко про головне
Перед зверненням щодо лікування за кордоном перевірте:
- направлення ініціює лікар закладу охорони здоров’я, де ви проходите лікування або реабілітацію, — самостійно звернутися напряму до Міністерства охорони здоров’я не можна;
- підставою є висновок про необхідність лікування чи реабілітації за кордоном, який неможливо забезпечити в Україні;
- рішення про прийняття пацієнта ухвалює конкретний іноземний заклад, тому позитивний результат заздалегідь не гарантований;
- лікування, проїзд і перебування за кордоном не оплачує сам пацієнт — витрати бере на себе приймаюча країна;
- військовослужбовця може супроводжувати один член сім’ї першого ступеня споріднення.
Хто має право на лікування та реабілітацію за кордоном
Право на направлення мають особи із складових сил оборони та сил безпеки, які постраждали у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, — тобто військовослужбовці та інші захисники, поранені або травмовані під час виконання службових обов’язків. Підставою є медичний висновок про те, що необхідне лікування, протезування чи реабілітація не можуть бути забезпечені (або доступні у прийнятному строку) закладами охорони здоров’я в Україні.
Окремо діє програма медичної евакуації Міністерства охорони здоров’я України у співпраці з Європейською комісією за підтримки ВООЗ та урядів-партнерів — вона охоплює як військових, так і цивільних пацієнтів із важкими пораненнями, опіками, онкологічними та рідкісними захворюваннями, коли лікування в Україні неможливе або обмежене.
Яка нормативна база регулює направлення за кордон
Основний документ, що регулює направлення захисників на лікування за кордон, — постанова Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2022 р. № 411 «Про забезпечення організації направлення осіб із складових сил оборони та сил безпеки, постраждалих у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на лікування за кордон». До порядку, затвердженого цією постановою, Уряд неодноразово вносив зміни — зокрема постановою № 1169 від 14 жовтня 2022 року та подальшими змінами у 2023–2024 роках, тому перед поданням документів варто перевіряти чинну редакцію постанови на офіційному порталі zakon.rada.gov.ua.
Постанова № 411 діє на період воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення чи скасування. Якщо ваш випадок не підпадає під дію цієї постанови (наприклад, йдеться про цивільну особу з тяжким пораненням внаслідок бойових дій), варто додатково уточнити умови програми медичної евакуації МОЗ України.
Як відбувається направлення: покроковий порядок
Ініціювати направлення самостійно, в обхід лікаря, неможливо — процедура завжди починається в тому закладі охорони здоров’я, де пацієнт фактично перебуває на лікуванні чи реабілітації.
- Лікар закладу охорони здоров’я, де проходить лікування пацієнт, формує висновок про необхідність направлення на лікування або реабілітацію за кордон, якщо потрібну допомогу не можна отримати в Україні.
- Пакет документів передається до Командування Медичних сил Збройних Сил України (для військовослужбовців) або відповідного профільного органу.
- Документи направляються до Міністерства охорони здоров’я України, яке через дипломатичні та міжнародні канали узгоджує можливість прийняття пацієнта конкретним іноземним закладом.
- Після підтвердження приймаючою стороною оформлюються документи для виїзду, і МОЗ організовує транспортування пацієнта (за потреби — разом із супроводжуючою особою).
Це загальна схема: конкретні терміни й проміжні кроки залежать від профілю травми, наявності вільних місць у профільних іноземних клініках та готовності приймаючої держави. Заздалегідь гарантувати конкретний строк розгляду або позитивне рішення іноземного закладу неможливо.
Які документи потрібні
Пакет документів формує заклад охорони здоров’я разом із пацієнтом або його законним представником. Здебільшого до пакета входять:
| Документ | Навіщо потрібен |
|---|---|
| Висновок про необхідність лікування чи реабілітації за кордоном | Медичне обґрунтування, чому допомогу не можна отримати в Україні |
| Виписка з медичної картки (амбулаторної чи стаціонарної) за формою МОЗ | Підтверджує діагноз, перебіг лікування та поточний стан пацієнта |
| Згода пацієнта або законного представника на лікування за кордоном | Обов’язкова письмова згода, включно зі згодою на обробку медичної інформації |
| Згода на обробку та передання персональних даних іноземному закладу | Потрібна для передачі медичних даних закордонній клініці згідно із законодавством |
| Паспорт громадянина України (або закордонний паспорт) та посвідчення військовослужбовця | Для оформлення виїзду та проходження прикордонного контролю |
| Відпускний квиток із зазначенням місця перебування за кордоном | Підтверджує законність перетину кордону військовослужбовцем |
Точний перелік додатків і форм може відрізнятися залежно від профілю поранення та закладу, тому варто уточнювати актуальний список безпосередньо в лікаря або кадрового органу частини. Питання, пов’язані з визначенням ступеня втрати працездатності чи групи інвалідності після лікування, вирішує вже ЕКОПФО, що замінило МСЕК — це окрема процедура, яка не входить до порядку направлення на лікування за кордон.
Хто оплачує лікування, проїзд і супровід
Лікування, перебування в закордонному закладі та, як правило, транспортування пацієнта фінансує приймаюча держава або партнерські організації (зокрема в межах програми медичної евакуації МОЗ спільно з Європейською комісією за підтримки ВООЗ) — для самого пацієнта це безоплатно. Військовослужбовця може супроводжувати один член сім’ї першого ступеня споріднення (батьки, чоловік/дружина, дитина, зокрема усиновлена).
Оскільки конкретні умови покриття витрат встановлює приймаюча країна для кожного випадку окремо, деталі — хто саме оплачує проїзд супроводжуючої особи чи додаткові витрати — варто уточнювати в МОЗ України або в Командуванні Медичних сил ЗСУ вже після ухвалення рішення про направлення. Питання збереження грошового забезпечення на весь час такого лікування регулюється окремо — див. матеріал «Лікування і протезування військових: законопроєкт №13704-д».
Що важливо знати перед поданням документів
Направлення на лікування за кордон — це не автоматичне право за заявою пацієнта, а рішення, яке ухвалюють спільно лікар, профільний орган і приймаючий іноземний заклад. Жодна консультація не може заздалегідь гарантувати згоду конкретної клініки чи конкретний строк розгляду. Якщо стан здоров’я критичний, паралельно варто розглядати всі доступні варіанти лікування в Україні.
Якщо після лікування за кордоном постає питання проходження військово-лікарської комісії або встановлення групи інвалідності, корисно заздалегідь ознайомитися з порядком проходження ВЛК, а також з переліком напрямів підтримки на сторінці реабілітації ГО «ВІЙСЬКОБУД35».
Офіційні джерела
Під час підготовки матеріалу використано офіційні джерела.
Поширені запитання про лікування за кордоном
Чи можу я самостійно подати заявку на лікування за кордоном?
Ні. Процедуру завжди ініціює лікар закладу охорони здоров’я, де ви фактично перебуваєте на лікуванні чи реабілітації — саме він формує висновок про необхідність направлення.
Скільки часу займає розгляд документів?
Точний строк заздалегідь не встановлений — він залежить від профілю травми, наявності вільних місць у профільних іноземних клініках і готовності приймаючої держави. В офіційних джерелах єдиного фіксованого строку розгляду не наведено.
Чи гарантоване прийняття в іноземній клініці?
Ні. Остаточне рішення про прийняття пацієнта ухвалює конкретний іноземний заклад після узгодження через Міністерство охорони здоров’я України — позитивний результат заздалегідь не гарантується.
Хто може супроводжувати військовослужбовця під час лікування за кордоном?
Один член сім’ї першого ступеня споріднення — батьки, чоловік або дружина, дитина, зокрема усиновлена.
Чи стосується постанова № 411 цивільних осіб, постраждалих від війни?
Постанова № 411 регулює направлення осіб із складових сил оборони та сил безпеки. Для цивільних постраждалих із важкими пораненнями діє окрема програма медичної евакуації МОЗ України спільно з міжнародними партнерами — умови варто уточнювати окремо в Міністерстві охорони здоров’я.
Що робити, якщо лікар відмовляється формувати висновок про направлення?
Слід звернутися по роз’яснення до керівництва медичного закладу або до Командування Медичних сил Збройних Сил України — саме вони відповідають за подальший рух документів. За потреби юридичного супроводу можна звернутися по консультацію до ГО «ВІЙСЬКОБУД35».
Потрібна допомога з оформленням лікування за кордоном?
ГО ВІЙСЬКОБУД35 допомагає військовим, ветеранам та членам їхніх родин розібратися з процедурами направлення на лікування, реабілітацію та пов’язаними юридичними питаннями. Оберіть зручну дію:
